Навіщо потрібні емоції та чому їх не можна ігнорувати?

Емоцій важливі!

Коли я думаю про емоції, мені завжди згадується приладова панель у машині. Ви знаєте, та, яка постійно сигналізує: “У тебе мало бензину” або “Швидкість перевищено!”. Тільки уявіть, якби ми вирішили ігнорувати ці сигнали. Машина зупинилася б посеред дороги, або ми влетіли б на штраф за перевищення швидкості. Так і з емоціями: якщо їх не помічати, наслідки можуть бути такими ж непередбачуваними, дискомфортними або навіть руйнівними.

Природа наділила нас емоціями не просто так. Вони – основний механізм виживання й адаптації, а отже наш вбудований інструмент для орієнтації в житті. Емоції підказують, що відбувається всередині нас і навколо, і допомагають ухвалювати рішення, які будуть найкращими з можливих на цей момент.

• Емоції – наш внутрішній компас. Радість показує, що ми рухаємося в правильному напрямку, страх попереджає про небезпеку, смуток допомагає прожити втрати, а гнів захищає наші кордони.
• Емоції захищають нас. Страх і гнів активують “режим виживання”, допомагаючи діяти в критичних ситуаціях. Ці почуття – наші природні захисники, якщо ми вміємо їх правильно розпізнавати.
• Емоції допомагають будувати стосунки. Завдяки емоціям ми відчуваємо зв’язок з іншими людьми: любов, турботу, емпатію. За допомогою їх ми знаходимо і будуємо зв’язки з цікавими для нас особистостями, навчаємося, дружимо, кохаємо. Якщо “вимкнути” свої почуття, можна віддалитися від близьких і втратити щирість у спілкуванні.
• Емоції потрібні для самопізнання. Вони допомагають зрозуміти наші справжні бажання, страхи та цінності. Розмірковуючи про свої почуття, ми стаємо ближчими до себе, краще дізнаємося про свої прагнення і потреби, а отже, можемо організовувати життя відповідно до них – найбільш значущим для себе чином.
• Емоції – джерело енергії та творчості. Почуття, навіть сильні, можуть стати паливом для змін, ухвалення рішень і творчості. Багато шедеврів мистецтва створено завдяки глибоким переживанням. Хіба міг би Ван Гог написати свої геніальні картини, якби не відчував усю гаму людських переживань? Чи ви згадаєте хоч один фільм, який зворушив вас, але не зачепив жодних почуттів? Емоції роблять нас людьми.

Коли емоції виконують свої функції, життя стає більш усвідомленим. Ми розуміємо, що нас тішить, що дратує, а що потребує змін. До того ж, без емоцій наше життя було б як плоска лінія на кардіограмі: спокійне, але абсолютно безглузде.

Цікавий факт про зв’язок емоцій і тіла

Емоції – це не просто швидкоплинні почуття. Вони тісно пов’язані з тілом: гнів часто супроводжується напругою в щелепі, тривога відчувається в області грудей, а радість “розпирає” все тіло. Цей зв’язок підкреслює, що емоції – частина нашої біології.

Чому ж ми тікаємо від емоцій і чому їх не можна ігнорувати?

Ігнорування емоцій – це як вимкнути звук у приладовій панелі. На перший погляд здається, що все добре, але це доти, доки не “закипить двигун”.

Часто люди бояться відчувати. Адже емоції не завжди приємні. Хіба легко визнати, що тебе переповнюють ревнощі? Або що ти розчарований? Ми “ховаємо” ці почуття, відволікаючись на роботу, серіали, соцмережі. Тільки проблема в тому, що пригнічені емоції нікуди не зникають. Вони накопичуються, як вода за замкненою греблею, і одного разу можуть прорватися. Це може виражатися в дратівливості, психосоматичних симптомах, емоційних зривах або навіть депресії.

Крім того, ігнорування емоцій позбавляє нас важливої інформації про те, що відбувається. Якщо тривога залишається поза увагою, ми можемо втратити шанс підготуватися до важливих подій. Якщо не помічаємо радість, то не фіксуємо моменти, коли життя наповнюється сенсом.

Ще одна складність – багато хто просто не розуміє своїх почуттів. Люди можуть розповідати про свої проблеми, але не можуть сказати, що саме відчувають щодо них: тривогу, гнів, образу? І чому вони це відчувають? А якщо в задачі тільки невідомі, то навряд чи вона може бути вирішена. Розуміння емоцій – це не просто навичка, а необхідна умова для побудови свого благополуччя.

Що ж робити з цим усім?

По-перше, не ігнорувати. Пам’ятайте, емоція – це як сигнал на приладовій панелі: щось відбувається, і це важливо. Запитайте себе: “Що я зараз відчуваю?” і “Про що це мені говорить?”. Наприклад, тривога може означати, що ви перевтомлені або боїтеся втратити щось важливе. А злість часто сигналізує про порушення ваших кордонів.

По-друге, дозвольте емоціям бути. Звучить просто, але це найскладніший крок. Коли ми даємо собі право відчувати, напруга зникає. Це не означає, що ви маєте влаштовувати сцени або подавати в суд на світ. Це скоріше як дати собі час зрозуміти: “Що зараз зі мною і що за ємоцію я відчуваю? Чому? І що можу зробити?”. Просто визнайте: “Так, я ображений/розгублений або злий. Це нормально”.

Проживання емоцій – це процес, який дає змогу відновлювати рівновагу. Важливо не застрявати в емоціях, а використовувати їх як підказку. Наприклад, тривога – це сигнал, що потрібно підготуватися, гнів – вказівка на порушення кордонів, а смуток допомагає відпустити те, що вже минуло.

Допомогти може ведення щоденника емоцій або проста практика самоаналізу. Ось простий алгоритм:

1. Визнайте емоцію: “Я відчуваю злість/страх/радість”.
2. Поставте собі запитання: “Що це почуття хоче мені сказати?”, “Чому я це відчуваю?”.
3. Зважте цю інформацію і вирішіть, як діяти: змініть ситуацію або своє ставлення до неї.

Отже!

Емоції – це не ворог і не показник слабкості, а наша сила і найкращий союзник, якщо ми навчимося їх розуміти і використовувати. Не варто засовувати емоції в дальню шухляду або боятися їх. Визнання, прийняття і проживання своїх почуттів – перший крок до емоційного благополуччя і внутрішнього балансу. Все, що від нас вимагається, – це бути уважним до свого внутрішнього світу. І, можливо, іноді все-таки натискати на гальмо, коли приладова панель сигналізує: “Будь обережний!”. Це допоможе знаходити вихід зі складних ситуацій і будувати таке життя, яке хотітиметься жити.

На початку наступного року в нашому центрі стартує навчальна програма, присвячена темі знайомства з емоціями і навичкам управління ними. Цей тренінг створений для тих, хто хоче:

• навчитися розпізнавати свої почуття і розуміти їхній сенс,
• оволодіти навичками емоційної регуляції,
• підвищити стійкість до стресів і налагодити гармонію у стосунках із собою та оточуючими.

Програма побудована на принципах діалектико-поведінкової терапії (ДБТ), що означає практичну спрямованість і науково доведену ефективність. За подробицями та записом звертайтеся до нашого центру.

Автор: Аліна Поронік