ОКР — це не про чистоту: що насправді варто знати про обсесивно-компульсивний розлад

ОКР — це не тільки про часте миття рук, надмірну акуратність та чистоту у домі. Що треба знати про обсесивно-компульсивний розлад і коли звертатися по допомогу спеціаліста?

У активній ролі сучасної культури у сфері психічного здоров’я є як переваги, так і недоліки. З одного боку ми спостерігаємо бум (від соціальних мереж до кіно та серіалів) на розповсюдження інформації щодо проблем із психічним здоров’ям. З іншого боку чимало інформації є не завжди вірною та корисною.

Обсесивно-компульсивний розлад — проблема, яка часто висвітлюється або обмежено, або некоректно. Звідси переконання, що люди з ОКР, це ті у кого чисто вдома, вони регулярно миють руки, ОКР це “модно”, бо він є у Девіда Бекхема та Леонардо Дікапріо та і всі ми, як кажуть у соцмережах, “трошки окрщики”. З одного боку, так ОКР, як і будь-яка проблема — це спектр і він може бути, як у легкій формі, так і у досить важкій формі. Звісно, що навіть у світових зірок він може бути й доставляти проблеми, але такий підхід має дуже обмежене уявлення про проблему.

У DSM-5 Обсесивно-компульсивний розлад було прибрано з категорії “Тривожних розладів” у категорію “Обсесивно-компульсивні та інші розлади”. Цей розлад характеризується наявністю обсесій та компульсій. Обсесії — це повторювані та стійкі думки, потяги чи образи, які сприймаються як нав’язливі, небажані та викликають помітну тривогу чи страждання. Зазвичай людина намагається ігнорувати або пригнічувати такі думки, потяги чи образи або нейтралізувати їх за допомогою компульсій — дій (миття рук, перевірки, упорядкування речей, пошук запевнень тощо) або думок (повторювати про себе певні слова, молитви, рахувати числа тощо).

Важливими висновками з цього опису є, що людина зазнає значний дистрес та страждання через нав’язливі думки, а компульсії виникають на тлі переконання, що вибору немає — “або я це зроблю, або станеться щось жахливе”. Погодьтеся, що можливо кожному з нас спадає думка, чи достатньо добре я помив руки, але вона не полонить нашу свідомість і не завдає емоційних страждань. Тому так, “всі ми трошки окрщики” у сенсі, що нав’язливі думки можуть прийти будь-кому в голову, але це не означає, що у всіх нас ОКР і такий підхід може знецінювати страждання людини з цим діагнозом.

Існує чимало підтипів (“тем”) ОКР, серед найпоширеніших такі:

1. ОКР заподіяння шкоди (англ. Harm OCD) — нав’язливі думки про заподіяння шкоди собі чи іншим людям.
2. ОКР зараження (англ. Contamination OCD) — нав’язливі думки про зараження хворобами та /або розповсюдження хвороб.
3. ОКР стосунків (англ. Relationship OCD/ROCD) — людина з цим типом ОКР може мати багато нав’язливих думок, щодо своїх почуттів до партнера або того, чи “той самий” цей партнер тощо.
4. ОКР сексуальної орієнтації (англ. Sexual Orientation OCD) — обсесії та сумніви довкола сексуальної орієнтації, які зазвичай доставляють суттєвий дистрес.
5. Сенсомоторний ОКР (англ. Sensorimotor OCD) — зосередженість на автоматичних тілесних процесах “нав’язливе ковтання”, “нав’язливе моргання” або “свідоме дихання”.
6. ОКР пов’язаний зі скрупульозністю та релігійністю (англ. Scrupulosity/religious OCD) — обсесії та компульсії пов’язані з порушенням релігійних чи моральних переконань. Такий ОКР може зосереджуватися навколо страхів, пов’язаних із гріхом, брехнею або випадковим обманом чи крадіжкою.
7. Екзистенційний ОКР (англ. Existential OCD) — люди з цим типом ОКР можуть багато часу проводити за роздумами на теми “яка мета життя”, “природа реальності”, “чи є життя після смерті” тощо.
8. ОКР у період вагітності та після народження дитини (англ. Perinatal and Postpartum OCD) — у цьому випадку можуть проявлятися різні види нав’язливих думок від заподіяння шкоди власній дитині до тем пов’язаних з чистотою та зараженням різними хворобами.

Коли звертатися по допомогу спеціаліста (короткий чек ліст):

1. Ви помітили, що нав’язливі думки та компульсії забирають багато часу і заважають навчатися/працювати та виконувати повсякденні побутові справи.
2. Ви почали уникати певних речей, якими зазвичай вільно користувалися (наприклад кухонні ножі, перегляд фільмів та серіалів на певні теми, певний одяг тощо).
3. Ви уникаєте соціальних контактів та багато часу перебуваєте наодинці у своїх думках або робите компульсивні дії.
4. Ваші близькі, рідні висловлюють занепокоєння щодо вашої поведінки і це впливає на ваші стосунки.
5. Окрім цього у вас з’явилися негативні думки щодо себе і майбутнього, а речі які раніше викликали задоволення не радують (ознаки депресії).

Дослідження і практичний досвід психологів та психотерапевтів говорять про те, що одним із бар’єрів на шляху отримання допомоги при ОКР є страх і сором. Страх зіткнутися із нерозумінням з боку спеціаліста, страх стигми і сором за власні думки і поведінку. З одного боку це є не безпідставним, адже обізнаності щодо різномаїття симптомів ОКР та і взагалі про цей діагноз і досі небагато. Проте є і хороша новина, українські спеціалісти активно розширюють свої знання та розуміння щодо підходів у роботі з ОКР, тому все ж таки варто звертатися по допомогу і боротися з цією непростою проблемою.

Наразі провідними методами допомоги при ОКР є КПТ (а саме Експозиція з попередженням реакцій (англ. ERP), а також третя хвиля КПТ зокрема Терапія прийняття та відповідальності (ACT). Наразі є низка досліджень, які мають перспективні результати щодо EMDR та Схема Терапії, як методи боротьби з ОКР.

У нашому центрі працюють психологи, які мають, як додаткову освіту, так і досвід роботи з ОКР і готові допомогти вам чи вашим близьким у боротьбі з цим розладом.

Автор: Ольга Астахова