У лікуванні ОКР велику роль грає сім’я та близькі людини, яка страждає від цього захворювання. Це стосується як дітей, так і дорослих із ОКР.
Від того, наскільки обізнані та усвідомлені сім’я, партнер чи друг пацієнта щодо того, що відбувається при ОКР і як допомогти людині в лікуванні, яке вона проходить, залежить яка тривалість лікування та загалом його успіх.
Пристосування сім’ї до ОКР
“Пристосування” означає спосіб організовувати сімейне життя так, щоб зайвий раз не провокувати прояви ОКР у своєї близької людини. Наприклад, сім’я може перестати їздити у відпустку, харчуватися поза домом або навіть використовувати деякі тригерні слова, замінюючи їх, наприклад, оборотом “те, що не можна називати”. Близькі можуть допомагати у виконанні ОКР-ритуалів. Наприклад, людині, що страждає страхом зараження, допомагати дезінфікувати стіл та інші поверхні перед тим, як поїсти, або прати речі після кожного виходу з дому.
Така поведінка може бути наслідком добрих намірів. Так батько тривожної дитини може справедливо вважати, що його батьківська роль полягає в тому, щоб забезпечити втіху, комфорт та почуття безпеки. Його бажання захистити і запобігти стражданням дитини цілком природно. Однак, якщо йдеться про дитину з тривожним розладом, спроби захистити її від речей, які викликають у неї страх, матимуть зворотний ефект.
Експозиції із запобіганням реакції
Найкраще лікування ОКР, його золотий стандарт, – це когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), яка використовує метод виконання експозицій із запобіганням реакції у відповідь.
“Запобігання реакції у відповідь” означає, що необхідно утримуватися від виконання ритуалів, які страждаючий ОКР робить для тимчасового зниження тривоги, але в довгостроковій перспективі цим тільки закріплює свою хворобу.
Метод експозицій передбачає, що замість уникнення людина вчиться зустрічатися зі своїм страхом. Це робиться поступово, починаючи з простих маленьких ситуацій і до тих пір, поки він не почуватиметься комфортніше при контакті з тригером. Експозиції вчать його тому, що він може справлятися з неприємними відчуттями, і дають новий досвід, який показує, що те, чого він боїться, зазвичай не стається.
Позиція котерапевта
КПТ передбачає виконання домашніх завдань, і значна частина роботи проводиться самостійно між зустрічами з психологом. Оскільки експозиції із запобіганням реакцій у відповідь викликають тривогу, участь і підтримка близьких, розуміння ними проблеми та принципів лікування ОКР дуже важливі.
Для успішної терапії необхідно вбудувати техніки експозиції із запобіганням реакції у сімейну рутину. І найкращих результатів можна досягти, коли близькі знаходяться у позиції котерапевтів.
Як нехтування проблемою, небажання її враховувати та ставитися з розумінням, так і пристосування до симптомів ОКР з боку партнера, родича або друга може стати перешкодою для успішної терапії.
Терапевт може залучати членів сім’ї на сесії, щоб допомогти зрозуміти, що відбувається з близькою людиною, та знайти правильну позицію у цієї непростої ситуації, навчити, як правильно спілкуватися і як підтримувати близького у лікуванні (виконанні експозиції зі стримуванням реакції).
Що робити і чого не робити членам сім’ї, який страждає від ОКР, щоб допомогти близькому?
1. Прийняти ОКР як об’єктивно існуючу проблему
Якщо вам здається, що ваш близький просто примхливий і не може взяти себе в руки, вам це не здається. Він дійсно не може зусиллям волі взяти себе в руки, так як ці дивні дії (ритуали) – це прояви ОКР, яке є серйозним захворюванням групи тривожних розладів. Воно може інвалідизувати людину, обмеживши її самостійне функціонування, та серйозно погіршити якість життя, як його власне, так і сім’ї загалом. У ОКР є об’єктивні причини (тривожний темперамент, генетика, травми або інфекційні захворювання, що ушкоджують мозок). У більшості випадків воно не зникне без лікування, і цю реальність не можна ігнорувати.
2. Не звинувачувати та не критикувати
Якщо ви бачите, що ваш близький, здійснює якісь багаторазові дії, – щось перевіряє, поправляє, багаторазово миє руки або приймає душ, переодягається чи робить якісь дивні рухи, важливо не звинувачувати, не критикувати, не висміювати його в такій ситуації. Такою поведінкою ви тільки нашкодите йому, оскільки йому доведеться справлятися не тільки зі своєю тривогою, але ще й з вашою, а для нього це не посильне завдання.
3. Зменшити свої очікування
Якщо ваш близький, що страждає на ОКР, працює з психологом або психотерапевтом, і ви не бачите значних змін, яких би вам хотілося, або в якийсь момент помічаєте відкат до колишніх симптомів, наберіться терпіння, не тисніть.
Проблема, яка до звернення до фахівця, найчастіше існує роками в не діагностованому вигляді, не може бути вирішена в один момент. Статистика показує, що через непоінформованість між першими симптомами та зверненням за допомогою в середньому минає 7,5 років, коли захисна поведінка вже сильно закріпилася і розрослася. Якщо ви будете підганяти, висловлювати невдоволення результатами, це буде створювати для вашого близького додаткову напругу. У кожної людини своя історія розвитку захворювання, важкість, тривалість, інтенсивність і кількість симптомів, і лікування теж відбувається по-різному.
4. Здорова підтримка та сприятлива атмосфера
Спробуйте ненав’язливо підтримувати близького навіть у незначних поліпшеннях та змінах. Якщо людина, наприклад, помила руки за день не десять, а дев’ять разів, або перевіріла перед сном двері-вікна-кухню тільки один раз замість п’ятьох звичайних і поділилася цим з вами, порадуйтеся разом з ним. Це вже чудово, навіть якщо вам здається, що це не так. Пам’ятайте, що значні результати досягаються через маленькі конкретні кроки, і те, як ви на них реагуєте зараз, може вплинути на рішучість близького продовжувати шлях до одужання.
5. Надавати підтримку та вибудовувати кордони
Важливо пам’ятати, що підтримка не означає потурання компульсивної поведінці!
У сім’ї, де є страждаючий на ОКР, часто бувають ситуації, коли він просить свого близького якось допомогти йому полегшити свій ритуал. Наприклад, додатково протерти, продезінфікувати, щось помити, закрити, перевіріти ще раз, збігати за антисептиками. Поясніть йому спокійним і впевненим голосом, що надмірність і нав’язливість – це симптом ОКР, і, що ви з ним усією душею, але виконувати його прохання не будете, оскільки це не допоможе йому одужати.
6. Розрізняти “Я” вашого близького та хворобу
Ця позиція дозволить вам бути послідовним у підтримці близького та робити це позитивно навіть у найскладніші моменти. “Тепер я вибираю допомагати саме Тобі і тому не підживлюю твій ОКР”, – може сказати мама своїй дитині. Це і нагадування про нові стратегії справлятися з ОКР, і віра в те, що він має сили боротися з розладом.
7. Уникати залучення до пошуку запевнень із боку близького
Багато людей, які страждають на цей розлад, часто просять родичів підтвердження в чомусь, наприклад, “А ти впевнений, що я зачинила двері?”, “А точно все буде добре?”, “А я не захворію після того, як зробив це?”, і це може відбуватися по сотні разів на день. Це також своєрідний ритуал, спрямований на зниження тривоги.
Тут важливо підтримати людину у зміцненні толерантності до невизначеності. Можна відповісти: “Я справді не знаю, зачинив ти двері чи ні”. Чим більше ви даватимете людині запевнень про те, що все гаразд, тим більше вона спростовуватиме це і турбуватиметься. Тому не залучайтеся до цього ритуалу і більше фокусуйтеся на своїх справах.
8. Не відмовлятися від свого життя
Часто члени сім’ї йдуть на поступки своєму близькому, значно змінюючи спосіб життя сім’ї та виключаючи з нього все те, що викликає у того тривогу. Вони припиняють приймати гостей, користуватися душем або раковиною, зайвий раз бояться виходити на вулицю, допомагають обробляти антисептиками підлоги та столи у квартирі тощо. Тривога стає на чолі сім’ї і задає правила.
У таких випадках потрібно нагадати близькому, що є також потреби інших людей, і вони також є важливими і що він може справитися зі своїм дискомфортом. Не варто потурати страхам чи маніпуляціям через почуття провини. Однак, важливо говорити про це конструктивно та позитивно.
9. Зрозуміти яку потребу закривало “підстроювання” до симптомів
Найчастіше за цим стоїть потреба у прояві кохання, і дуже важливо знайти нові способи виражати своє кохання та піклуватися один про одного, не вбудовуючись у ОКР-ритуали.
ОКР – складна проблема, на вирішення якої потрібні спеціальні знання і згуртована робота психолога чи психотерапевта, клієнта та її сім’ї. Чим раніше буде розпочато лікування, тим швидше відбудеться повернення до нормального життя. Не соромтеся звертатися за допомогою. Наші фахівці готові допомогти вам.
Ольга Попова,
Практичний психолог, КПТ-терапевт, схема-терапевт
